Великий тлумачний словник сучасної мови

підмокати

підмока́ти

-ає, недок., підмокнути, -не, док.

Набиратися, просякати вологою, місцями намокати.

|| у сполуч. зі сл. очі, перен. Наповнюватися, наливатися сльозами.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підмокати — підмока́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підмокати — див. мокнути  Словник синонімів Вусика
  3. підмокати — ПІДМОКА́ТИ, а́є, недок., ПІДМО́КНУТИ, не, док. Набиратися, просякати вологою, місцями намокати. Між потоком і дорогою земля підмокала. Ми ходили поміж кущами і вільхами, шукаючи якогось місточка чи кладки (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. підмокати — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев.  Словник синонімів української мови
  5. підмокати — ПІДМОКА́ТИ, а́є, недок., ПІДМО́КНУТИ, не, док. Набиратися, просякати вологою, місцями намокати. Між потоком і дорогою земля підмокала. Ми ходили поміж кущами і вільхами, шукаючи якогось місточка чи кладки (Томч., Готель..  Словник української мови в 11 томах