підмічати

підміча́ти

-аю, -аєш, недок., підмітити, -ічу, -ітиш, док., перех., також без додатка.

1》 Стежачи за ким-, чим-небудь або вирізняючи когось, щось із оточення, виявляти, відкривати щось.

|| Досліджуючи, вивчаючи, спостерігаючи, робити певні узагальнення.

2》 тільки док., рідко. Звернути увагу на що-небудь; відзначити (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. підмічати — підміча́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підмічати — див. помічати  Словник чужослів Павло Штепа
3. підмічати — ПІДМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., що, також без дод. 1. Стежачи за ким-, чим-небудь або виділяючи когось, щось із оточення, виявляти, відкривати щось. В гостинній [вітальні] панійки скрекотять як ті сороки ..  Словник української мови у 20 томах
4. підмічати — ВИЯВЛЯ́ТИ (бачити в комусь, чомусь що-небудь, раніше не помічене), ПОМІЧА́ТИ, УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ), ЗНАХО́ДИТИ, ВІДКРИВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ, НАЗНАВА́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
5. підмічати — ПІДМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., перех., також без додатка. 1. Стежачи за ким-, чим-небудь або виділяючи когось, щось із оточення, виявляти, відкривати щось. В гостинній панійки скрекотять як ті сороки..  Словник української мови в 11 томах