підмічений

підмі́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до підмітити.

Значення в інших словниках

1. підмічений — підмі́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підмічений — ПІДМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підмі́тити. Всі герої Гончара, які нам запам'яталися й полюбилися, – побачені, підмічені, схоплені в житті (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. підмічений — ПІДМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підмі́тити. Всі герої Гончара, які нам запам’яталися й полюбилися, — побачені, підмічені, схоплені в житті (Про багатство л-ри, 1959, 231).  Словник української мови в 11 томах