піднаріччя

піднарі́ччя

-я, с., лінгв.

Одиниця територіальної диференціації діалектної мови, проміжна між говіркою і наріччям.

Значення в інших словниках

1. піднаріччя — Піднарі́ччя, -ччя, -ччю; -рі́ччя, -рі́ч  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)