Великий тлумачний словник сучасної мови

підновлювати

підно́влювати

див. підновляти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підновлювати — підно́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підновлювати — ПІДНО́ВЛЮВАТИ див. підновля́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. підновлювати — ОБНОВЛЯ́ТИ (ОНОВЛЯ́ТИ) (робити що-небудь новішим, лагодячи, ремонтуючи, замінюючи щось застаріле, зіпсоване, пошкоджене), ОБНО́ВЛЮВАТИ (ОНО́ВЛЮВАТИ), ПІДНОВЛЯ́ТИ (ПІДНО́ВЛЮВАТИ), ОСВІЖА́ТИ, ОМОЛО́ДЖУВАТИ. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. підновлювати — ПІДНО́ВЛЮВАТИ див. підновля́ти.  Словник української мови в 11 томах