Великий тлумачний словник сучасної мови

Значення в інших словниках

  1. підновлювання — підно́влювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. підновлювання — ПІДНО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підно́влювати і підно́влюватися. Коли підновлювання портрета було закінчене, Китаєнко відпустив Паливоду (Ф. Бурлака).  Словник української мови у 20 томах
  3. підновлювання — ПІДНО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підно́влювати і підно́влюватися. Коли підновлювання портрета було закінчене, Китаєнко відпустив Паливоду (Бурл., О. Вересай, 1959, 156).  Словник української мови в 11 томах