підновлювання

ПІДНО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підно́влювати і підно́влюватися.

Коли підновлювання портрета було закінчене, Китаєнко відпустив Паливоду (Бурл., О. Вересай, 1959, 156).

Значення в інших словниках

1. підновлювання — підно́влювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підновлювання — -я, с. Дія за знач. підновлювати і підновлюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підновлювання — ПІДНО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підно́влювати і підно́влюватися. Коли підновлювання портрета було закінчене, Китаєнко відпустив Паливоду (Ф. Бурлака).  Словник української мови у 20 томах