підновлювання
ПІДНО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підно́влювати і підно́влюватися.
Коли підновлювання портрета було закінчене, Китаєнко відпустив Паливоду (Бурл., О. Вересай, 1959, 156).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підновлювання — підно́влювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- підновлювання — -я, с. Дія за знач. підновлювати і підновлюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підновлювання — ПІДНО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підно́влювати і підно́влюватися. Коли підновлювання портрета було закінчене, Китаєнко відпустив Паливоду (Ф. Бурлака). Словник української мови у 20 томах