підновлення
ПІДНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. піднови́ти, підновля́ти і піднови́тися, підновля́тися.
Церковнослов’янські форми з’явилися почасти внаслідок підновлення первісного тексту «Слова» пізнішими переписувачами (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 37).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підновлення — підно́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- підновлення — -я, с. Дія за знач. підновити, підновляти і підновитися, підновлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підновлення — ПІДНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. піднови́ти, підновля́ти і піднови́тися, підновля́тися. Церковнослов'янські форми з'явилися почасти внаслідок підновлення первісного тексту “Слова” пізнішими переписувачами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах