підновлювання

ПІДНО́ВЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. підно́влювати і підно́влюватися.

Коли підновлювання портрета було закінчене, Китаєнко відпустив Паливоду (Ф. Бурлака).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підновлювання — підно́влювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підновлювання — -я, с. Дія за знач. підновлювати і підновлюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підновлювання — ПІДНО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підно́влювати і підно́влюватися. Коли підновлювання портрета було закінчене, Китаєнко відпустив Паливоду (Бурл., О. Вересай, 1959, 156). Словник української мови в 11 томах