підновлення

ПІДНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. піднови́ти, підновля́ти і піднови́тися, підновля́тися.

Церковнослов’янські форми з’явилися почасти внаслідок підновлення первісного тексту «Слова» пізнішими переписувачами (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 37).

Значення в інших словниках

1. підновлення — підно́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підновлення — -я, с. Дія за знач. підновити, підновляти і підновитися, підновлятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підновлення — ПІДНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. піднови́ти, підновля́ти і піднови́тися, підновля́тися. Церковнослов'янські форми з'явилися почасти внаслідок підновлення первісного тексту “Слова” пізнішими переписувачами (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах