підождати

підожда́ти

-ду, -деш, док.

1》 Те саме, що почекати.

2》 тільки наказ. сп. Уживається як застереження або прохання почекати, не поспішати що-небудь робити.

|| Уживається як погроза, попередження кому-небудь.

Значення в інших словниках

1. підождати — підожда́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підождати — ПІДОЖДА́ТИ, ду́, де́ш, док. 1. Те саме, що почека́ти. Нам казали коло дверей підождати, поки він прийде (Марко Вовчок); Знов дівчина буде при зорях іти, Вертаючись пізно додому з бригади. Її коло двору підождуть брати, І скрипнуть ворота... (І.  Словник української мови у 20 томах
3. підождати — Підожда́ти, підожду́, підо́ждеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. підождати — ПІДОЖДА́ТИ, ду́, де́ш, док. 1. Те саме, що почека́ти. Нам казали коло дверей підождати, поки він прийде (Вовчок, І, 1955, 77); Знов дівчина буде при зорях іти, Вертаючись пізно додому з бригади.  Словник української мови в 11 томах