підпалений

підпа́лений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підпалити.

|| підпалено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який трохи підгорів (про хліб, страву і т. ін.).

|| Пошкоджений вогнем; обгорілий.

3》 у знач. прикм., розм. Зморений або розпалений швидкою їздою (про коня).

Значення в інших словниках

1. підпалений — підпа́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підпалений — ПІДПА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підпали́ти. Підпалена необачною рукою, закурилася трава (Б. Грінченко); Горіло передмістя, підпалене запалювальними бомбами, що ними ворог обстрілював мирні житла (П. Кочура); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. підпалений — ГОРІ́ЛИЙ (який зазнав дії вогню), ПА́ЛЕНИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ, ОБПА́ЛЕНИЙ (ушкоджений вогнем); ПІДГОРІ́ЛИЙ, ПІДПА́ЛЕНИЙ, ПРИГОРІ́ЛИЙ, ПРИПА́ЛЕНИЙ (трохи, частково); ОБВУ́ГЛЕНИЙ, ОБВУГЛІ́ЛИЙ (вкритий чорним нальотом). Гірко пахне горілим полином (Є.  Словник синонімів української мови
4. підпалений — ПІДПА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підпали́ти. Підпалена необачною рукою, закурилася трава (Гр., І, 1963, 526); Горіло передмістя, підпалене запалювальними бомбами, що ними ворог обстрілював мирні житла (Кочура, Зол.  Словник української мови в 11 томах