Великий тлумачний словник сучасної мови

підполковник

підполко́вник

-а, ч.

Військове звання середнього командного складу рангом нижче полковника, а також особа, що має це звання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підполковник — підполко́вник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. підполковник — ПІДПОЛКО́ВНИК, а, ч. Військове звання середнього командного складу рангом нижче полковника, а також особа, що має це звання. Полковники Рябов, Зарубін, Федорченко й інші полковники й підполковники пояснили солдатам наказ командування (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. підполковник — ПІДПОЛКО́ВНИК, а, ч. Військове звання середнього командного складу рангом нижче полковника, а також особа, що має це звання. Полковники Рябов, Зарубін, Федорченко й інші полковники й підполковники пояснили солдатам наказ командування (Довж.  Словник української мови в 11 томах
  4. підполковник — Підполко́вник, -ка м. Подполковникъ. Рудч. Ск. II. 81.  Словник української мови Грінченка