підпомагати

підпомага́ти

-аю, -аєш, недок., підпомогти, -ожу, -ожеш, док., розм.

Те саме, що допомагати 1).

Значення в інших словниках

1. підпомагати — підпомага́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підпомагати — див. допомагати  Словник синонімів Вусика
3. підпомагати — ПІДПОМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПОМОГТИ́, ожу́, о́жеш, док., розм. Те саме, що допомага́ти 1. Він раз за разом обходив усі становища, .. підпомагав, заохочував утомлених (І. Франко); Він, Роман, не дасть їм загинути, підпоможе і лісу купити, і хату поставити... (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. підпомагати — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм.  Словник синонімів української мови
5. підпомагати — ПІДПОМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПОМОГТИ́, ожу́, о́жеш, док., розм. Те саме, що допомага́ти 1. Він раз за разом обходив усі становища,.. підпомагав, заохочував утомлених (Фр., VI, 1951, 15); Він, Роман, не дасть їм загинути, підпоможе і лісу купити, і хату поставити… (Коцюб., І, 1955, 122).  Словник української мови в 11 томах
6. підпомагати — Підпомага́ти, -га́ю, -єш сов. в. підпомогти́, -жу́, -жеш, гл. Помогать, помочь. Підпомагає спасенному задумові. К. ЦН. 312.  Словник української мови Грінченка