Великий тлумачний словник сучасної мови

підучити

підучи́ти

див. підучувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підучити — підучи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підучити — ПІДУЧИ́ТИ див. піду́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. підучити — ПІДМОВЛЯ́ТИ (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, вчинків), ПІДГОВО́РЮВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАСПІ́ВУВАТИ розм., ПІДУ́ЧУВАТИ розм., НАТУ́РКУВАТИ розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. підучити — ПІДУЧИ́ТИ див. піду́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. підучити — Підучити, -ся см. підучувати, -ся.  Словник української мови Грінченка