підучений піду́чений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підучити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках підучений — піду́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови підучений — ПІДУ́ЧЕНИЙ. Словник української мови у 20 томах підучений — Піду́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)