підхмар'я —
ПІДХМА́Р'Я, я, с. Небесна висота, піднебесна широчінь. За високою стрункою дзвіницею .. десь у білому підхмар'ї зникають лебеді (М. Стельмах); Вони їхали вузенькою стрічкою дороги, що перетинала кряжі, спускалась у глибокі долини з їх шумливими потоками і знову рвалася в підхмар'я (С. Журахович).
Словник української мови у 20 томах
підхмар'я —
ВИСОТА́ (простір на великій віддалі від землі), ВИСОЧИНА́, ВИСОЧІ́НЬ, ВИШИНА́, ВИСО́КІСТЬ, ПІДХМА́Р'Я перев. поет., ПІДНЕБЕ́ССЯ перев. поет., ВИСЬ поет., ПІДНЕБЕ́СНІСТЬ рідко. І сонця радіснеє коло світить нам буде з висоти (В. Сосюра); Настав вечір.
Словник синонімів української мови