підхмар'я

ПІДХМА́Р'Я, я, с.

Небесна висота, піднебесна широчінь.

За високою стрункою дзвіницею .. десь у білому підхмар'ї зникають лебеді (М. Стельмах);

Вони їхали вузенькою стрічкою дороги, що перетинала кряжі, спускалась у глибокі долини з їх шумливими потоками і знову рвалася в підхмар'я (С. Журахович).

Значення в інших словниках

1. підхмар'я — підхма́р'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підхмар'я — див. небо  Словник синонімів Вусика
3. підхмар'я — -я, с. Небесна висота, піднебесна широчінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підхмар'я — ВИСОТА́ (простір на великій віддалі від землі), ВИСОЧИНА́, ВИСОЧІ́НЬ, ВИШИНА́, ВИСО́КІСТЬ, ПІДХМА́Р'Я перев. поет., ПІДНЕБЕ́ССЯ перев. поет., ВИСЬ поет., ПІДНЕБЕ́СНІСТЬ рідко. І сонця радіснеє коло світить нам буде з висоти (В. Сосюра); Настав вечір.  Словник синонімів української мови