підхмар'я
ПІДХМА́Р'Я, я, с.
Небесна висота, піднебесна широчінь.
За високою стрункою дзвіницею .. десь у білому підхмар'ї зникають лебеді (М. Стельмах);
Вони їхали вузенькою стрічкою дороги, що перетинала кряжі, спускалась у глибокі долини з їх шумливими потоками і знову рвалася в підхмар'я (С. Журахович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підхмар'я — підхма́р'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- підхмар'я — див. небо Словник синонімів Вусика
- підхмар'я — -я, с. Небесна висота, піднебесна широчінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підхмар'я — ВИСОТА́ (простір на великій віддалі від землі), ВИСОЧИНА́, ВИСОЧІ́НЬ, ВИШИНА́, ВИСО́КІСТЬ, ПІДХМА́Р'Я перев. поет., ПІДНЕБЕ́ССЯ перев. поет., ВИСЬ поет., ПІДНЕБЕ́СНІСТЬ рідко. І сонця радіснеє коло світить нам буде з висоти (В. Сосюра); Настав вечір. Словник синонімів української мови