1. Словник синонімів української мови

підхмар'я

ВИСОТА́ (простір на великій віддалі від землі), ВИСОЧИНА́, ВИСОЧІ́НЬ, ВИШИНА́, ВИСО́КІСТЬ, ПІДХМА́Р'Я перев. поет., ПІДНЕБЕ́ССЯ перев. поет., ВИСЬ поет., ПІДНЕБЕ́СНІСТЬ рідко. І сонця радіснеє коло світить нам буде з висоти (В. Сосюра); Настав вечір. В космічній височині заблищали зірки (О. Досвітній); В ясну височінь злетів жайворонок (О. Донченко); Ми не бажаємо війни! Хай над містами й нивами Сіяє сонце з вишини (І. Нехода); У високостях голубих.. Співець просторів весняних Вже дзвонить срібними піснями (Б. Грінченко); За високою струнною дзвіницею.. десь у білому підхмар'ї зникають лебеді (М. Стельмах); — Я літаю, я шугаю, неначе орлиця в піднебессі понад верхами гір (І. Нечуй-Левицький); Десь під нами залишились хмари. Стала ближче недосяжна вись (М. Шеремет).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підхмар'я — підхма́р'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підхмар'я — див. небо Словник синонімів Вусика
  3. підхмар'я — -я, с. Небесна висота, піднебесна широчінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підхмар'я — ПІДХМА́Р'Я, я, с. Небесна висота, піднебесна широчінь. За високою стрункою дзвіницею .. десь у білому підхмар'ї зникають лебеді (М. Стельмах); Вони їхали вузенькою стрічкою дороги, що перетинала кряжі, спускалась у глибокі долини з їх шумливими потоками і знову рвалася в підхмар'я (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах