підхмарний

ВИСО́КИЙ (який має велику відстань знизу догори), ВИСОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПРЕВИСО́КИЙ підсил., ПРЕВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПІДХМА́РНИЙ підсил. перев. поет.; ВИСО́ТНИЙ (перев. про споруду); ГІНКИ́Й, ПРОГО́НИСТИЙ підсил. розм. (витягнутий угору й тонкий); КРУТИ́Й (про хвилю, морський прибій); ПАНІВНИ́Й (який піднімається над чимось, перев. над певною місцевістю). Ми опинились під темним склепінням високих дубів (П. Панч); Дорога його лежала повз елеватор, повзцю височезну споруду з бетону (О. Гончар); На самому вершечку цієї гори над кручею поляки поставили превисокий дерев'яний хрест на пам'ятку про повстання 1863 року (І. Нечуй-Левицький); Чи довго вона йшла, чи недовго, коли дивиться — стоять два превисоченні дуби, а поміж дубами сидить стара жінка (Марко Вовчок); У підхмарних чорних глибинах моторошно гуляли прожектори (О. Гончар); Проти станції зводився в небо висотний будинок (В. Собко); Край дороги, впираючись у небо, шумлять гінкі тополі (І. Цюпа); Грає море, Хвилю підіймаючи круту (А. Малишко); Висота.. була панівною в цій місцевості (Я. Качура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підхмарний — підхма́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підхмарний — Піднебесний; (височезний) захмарний, П. недосяжний. Словник синонімів Караванського
  3. підхмарний — -а, -е. Дуже, надзвичайно високий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підхмарний — ПІДХМА́РНИЙ, а, е. Дуже, надзвичайно високий. У підхмарних чорних глибинах моторошно гуляли прожектори (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. підхмарний — ПІДХМА́РНИЙ, а, е. Дуже, надзвичайно високий. У підхмарних чорних глибинах моторошно гуляли прожектори (Гончар, III, 1959, 246). Словник української мови в 11 томах