підходити

підхо́дити

-джу, -диш, недок., підійти, -дійду, -дійдеш, док.

1》 Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь.

|| Наближатися, під'їжджаючи, підпливаючи, підлітаючи і т. ін. до кого-, чого-небудь.

|| Прибувати куди-небудь.

2》 Приступати до чого-небудь, братися за яку-небудь справу.

|| Виявляти своє ставлення до чого-небудь, оцінюючи.

3》 тільки док. Уміти привернути, прихилити кого-небудь до себе, завоювати довір'я.

|| Звернутися до кого-небудь із проханням, пропозицією, вимогою і т. ін.

4》 перен. Наближатися, наставати (про час, події, явища і т. ін.).

5》 Розміщуватися близько чого-небудь, бути в безпосередньому сусідстві з чимсь, межувати з ним.

6》 Бути придатним, прийнятним, відповідаючи яким-небудь вимогам.

|| Бути відповідним кому-, чому-небудь.

|| Личити кому-небудь.

|| Пристосовуючись до когось, чогось, підроблятися.

7》 Переміщатися, підніматися догори.

8》 тільки док. Ідучи, пройти яку-небудь відстань.

9》 розм. Збільшуючись в об'ємі, підійматися (про тісто).

10》 Насичуватися чим-небудь.

Значення в інших словниках

1. підходити — підхо́дити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підходити — Наближатися, надходити; (- поїзд) прибувати; (до чого) ставитися; (до кого) підступати, приступати; (- пору) наставати; (кому) личити, пасувати, відповідати, приставати; (до теми) вписуватися у; (- ключ) приходитися, годитися; (під смак) Р. підроблятися; (- тісто) підійматися.  Словник синонімів Караванського
3. підходити — див. ходити  Словник синонімів Вусика
4. підходити — Надаватися, надатися, відповідати, відповісти, годиться, угодиться, випадати, випасти, подобати, доподобати, приподобати  Словник чужослів Павло Штепа
5. підходити — ПІДХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПІДІЙТИ́, дійду́, ді́йдеш, док. 1. Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь. Підходили до мене тутешні знайомі запитувати про святкування (Панас Мирний); Уже зовсім смеркало, як Давид підходив до села (А.  Словник української мови у 20 томах
6. підходити — і не приступа́йся (не приступа́й, не підхо́дь і т. ін.). 1. до кого і без додатка. Дуже гордий, сердитий і т. ін. Мотря думала теж про Галю. “Може, там така, що й не приступайся” (Панас Мирний); Гарна була дівка. А горда та пишна, що й не приступай (М.  Фразеологічний словник української мови
7. підходити — ВІДПОВІДА́ТИ (бути відповідним кому-, чому-небудь, бути у відповідності з кимось, чимось), ПІДХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯ, ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) в що (перев. із запереченням), ПРИСТАВА́ТИ розм. — Док.: підійти́, збі́гтися, приста́ти.  Словник синонімів української мови
8. підходити — Підхо́дити, -хо́джу, -хо́диш; -хо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. підходити — ПІДХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПІДІЙТИ́, дійду́, ді́йдеш, док. 1. Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь. Підходили до мене тутешні знайомі запитувати про святкування (Мирний, V, 1955, 386); Уже зовсім смеркало, як Давид підходив до села (Головко, II...  Словник української мови в 11 томах
10. підходити — Підхо́дити, -джу, -диш сов. в. підійти, -дійду, -деш, гл. 1) Подходить, подойти. Підходять до теї хатки — аж кіт їсть м'ясо. Рудч. Ск. І. 22. 2) Быть похожимъ на кого. Чоловік до чоловіка бува підходе. Волч. у. 3) — під кого. Соблазнять, соблазнить кого.  Словник української мови Грінченка