підходити
ПІДХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПІДІЙТИ́, дійду́, ді́йдеш, док.
1. Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь.
Підходили до мене тутешні знайомі запитувати про святкування (Панас Мирний);
Уже зовсім смеркало, як Давид підходив до села (А. Головко);
Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину. То підійде до криниці, То знов одступає (Т. Шевченко);
Вдосвіта схопився Захар, підійшов до матері (Іван Ле);
// Наближатися, під'їжджаючи, підпливаючи, підлітаючи і т. ін. до кого-, чого-небудь.
Пароплав підходив до Соболівської пристані аж на півгодини раніше строку (Ю. Збанацький);
Після Венери з великих планет Марс найближче може підходити до Землі (з навч. літ.);
Вночі до станції підійшов ешелон новгород-сіверців (О. Довженко);
// Прибувати куди-небудь.
На пероні дзвінок, зараз підходить поїзд (М. Коцюбинський);
Підходили нові й нові слухачі, й святому знову доводилось розповідати своє незвичне видіння (М. Стельмах);
Витримати перший натиск. А там... Підійдуть танки (В. Козаченко).
2. Приступати до чого-небудь, братися за яку-небудь справу.
До суперечок між течіями треба підходити з одним критерієм (В. Еллан-Блакитний);
// Виявляти своє ставлення до чого-небудь, оцінюючи.
Мій батько до оцінки по поведінці підходив адміністративно й об'єктивно (О. Ковінька);
Автори розділів, присвячених пісні, частівці і коломийці, більш вимогливо підійшли до питання художньої цінності сучасної народної творчості (із журн.).
3. тільки док. Уміти привернути, прихилити кого-небудь до себе, завоювати довір'я.
[Вівдя:] От моя Стехванія, та вже буде .. шинкаркою, зна, до кого як підійти (М. Кропивницький);
Він був мало не старший за всіх, але очі молоді, рухи юнацькі .. До людей умів підійти (О. Копиленко);
// Звернутися до кого-небудь з проханням, пропозицією, вимогою і т. ін.
Панові сказати б, що Василь бунтує людей, та як ти його скажеш, як до його [нього] доступиш, підійдеш (Панас Мирний).
4. перен. Наближатися, наставати (про час, події, явища і т. ін.).
Підходила зима, треба щось їсти, в чомусь ходити (Григорій Тютюнник);
Кажуть, поїхав [суддя] на свій хутір, празники підійшли, суда не буде (Г. Квітка-Основ'яненко);
Ніч підійшла нечутно, І в темряві нічній На сіні біля батька Лежав тихцем Андрій (Л. Первомайський).
5. Розміщуватися близько чого-небудь, бути в безпосередньому сусідстві з чимсь, межувати з ним.
Іноді ярок підходив близько до тину (Панас Мирний);
Знизу й згори підходив до монастиря .. зелений ліс (П. Загребельний).
6. Бути придатним, прийнятним, відповідаючи яким-небудь вимогам.
Цей нарис цілком буде підходити до другого томика (М. Коцюбинський);
Вона говорила.., що місце не підходить дитині і не такі їй потрібні цяцьки (О. Гончар);
Не знаю, чи вподобається Вам [“День у дорозі”] і чи підійде до Вашого збірника (Панас Мирний);
Приходь [на весілля] не з порожніми руками: неси сороківку, .. часничину чи бублик на закуску. Таранька теж підійшла б (Ю. Смолич);
// Бути відповідним кому-, чому-небудь.
Вона вгадувала своїм жіночим серцем, що Харитін підходить під її завзятущий, дужий темперамент (І. Нечуй-Левицький);
До далеких звуків пісні так підходила ця проста, злита з природою бесіда (Г. Хоткевич);
// Личити кому-небудь.
Туристка .. знала, що ця блузка їй дуже підходить (М. Томчаній);
[Настя:] Ніби риза [халат], золотом вишито. Як би це нашому батюшці підійшло (О. Корнійчук);
// Пристосовуючись до когось, чогось, підроблятися.
Він і сяк і так підходив під кріпаків (Панас Мирний);
Вона вхопила пляшку й бурхнула й собі рому в .. стакан, щоб підійти під смак Гануша (І. Нечуй-Левицький).
7. Переміщатися, підніматися догори.
Дим .. над мундштуком великої цигарки .. курився рухливими кучерями хмар, підходив угору (Г. Епік);
Вже сонце геть-геть підійшло на небі (І. Франко).
8. тільки док. Ідучи, пройти яку-небудь відстань.
– Відпочинь, дитино, а тоді ще трошки підійдемо (А. Головко).
9. розм. Збільшуючись в об'ємі, підійматися (про тісто).
У макітрі підходить опара (Ю. Яновський);
З готового тіста викачують кульки вагою по 25 г, надають їм форми булочок, дають підійти і випікають в духовці (з наук.-попул. літ.).
10. Насичуватися чим-небудь.
Сніг підійшов водою.
(1) Підхо́дити (підла́зити) / підійти́ (підлі́зти) з хи́трощами – те саме, що Удава́тися / уда́тися до хи́трощів (до хитрува́ння) (див. удава́тися).
Він сподівався, що Марися, як жінка, краще за його зуміє підійти з хитрощами та лестощами, підластитись до Тодозі й по-жіноцьки намовити її виїхати до Брагина (І. Нечуй-Левицький);
Уранці писар до голови й підліз з хитрощами, не розказуючи нічого, який йому бешкет Макухівна Ївга зробила (Г. Квітка-Основ'яненко);
Со́нце [було́] у (в, під) сні́дання; Со́нце (со́нечко) підби́лося (підійшло́, підняло́ся і т. ін.) на сні́дання (на сніда́нок) див. со́нце;
Со́нце під обі́д [підійшло́ (підпливло́ і т. ін.)] див. со́нце.
◇ І не приступа́йся (не приступа́й, не підхо́дь і т. ін.) див. приступа́тися;
(2) Не підхо́дити під плече́ – не бути рівнею кому-небудь.
[Козубська:] Ніколи хам панові під плече не підійде! (М. Кропивницький);
(3) Підійти́ під ла́ску – здобути любов, прихильність кого-небудь.
А я тую ряску Та зберу в запаску, Таки ж своєму козакові Підійду під ласку (з народної пісні);
Та було ночі не досипляє, – дума, за що ласки одпала та як знов під ту ласку підійти? (Марко Вовчок);
(4) Підхо́дити до руки́ чиєї – вітатися з ким-небудь або дякувати комусь, цілуючи зап'ясток, пальці чи долоню;
(5) Підхо́дити / підійти́ під плече́ кому – бути рівнею кому-небудь.
[Козубська:] Ніколи хам панові під плече не підійде! (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)