підходити

ПІДХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПІДІЙТИ́, дійду́, ді́йдеш, док.

1. Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь.

Підходили до мене тутешні знайомі запитувати про святкування (Панас Мирний);

Уже зовсім смеркало, як Давид підходив до села (А. Головко);

Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину. То підійде до криниці, То знов одступає (Т. Шевченко);

Вдосвіта схопився Захар, підійшов до матері (Іван Ле);

// Наближатися, під'їжджаючи, підпливаючи, підлітаючи і т. ін. до кого-, чого-небудь.

Пароплав підходив до Соболівської пристані аж на півгодини раніше строку (Ю. Збанацький);

Після Венери з великих планет Марс найближче може підходити до Землі (з навч. літ.);

Вночі до станції підійшов ешелон новгород-сіверців (О. Довженко);

// Прибувати куди-небудь.

На пероні дзвінок, зараз підходить поїзд (М. Коцюбинський);

Підходили нові й нові слухачі, й святому знову доводилось розповідати своє незвичне видіння (М. Стельмах);

Витримати перший натиск. А там... Підійдуть танки (В. Козаченко).

2. Приступати до чого-небудь, братися за яку-небудь справу.

До суперечок між течіями треба підходити з одним критерієм (В. Еллан-Блакитний);

// Виявляти своє ставлення до чого-небудь, оцінюючи.

Мій батько до оцінки по поведінці підходив адміністративно й об'єктивно (О. Ковінька);

Автори розділів, присвячених пісні, частівці і коломийці, більш вимогливо підійшли до питання художньої цінності сучасної народної творчості (із журн.).

3. тільки док. Уміти привернути, прихилити кого-небудь до себе, завоювати довір'я.

[Вівдя:] От моя Стехванія, та вже буде .. шинкаркою, зна, до кого як підійти (М. Кропивницький);

Він був мало не старший за всіх, але очі молоді, рухи юнацькі .. До людей умів підійти (О. Копиленко);

// Звернутися до кого-небудь з проханням, пропозицією, вимогою і т. ін.

Панові сказати б, що Василь бунтує людей, та як ти його скажеш, як до його [нього] доступиш, підійдеш (Панас Мирний).

4. перен. Наближатися, наставати (про час, події, явища і т. ін.).

Підходила зима, треба щось їсти, в чомусь ходити (Григорій Тютюнник);

Кажуть, поїхав [суддя] на свій хутір, празники підійшли, суда не буде (Г. Квітка-Основ'яненко);

Ніч підійшла нечутно, І в темряві нічній На сіні біля батька Лежав тихцем Андрій (Л. Первомайський).

5. Розміщуватися близько чого-небудь, бути в безпосередньому сусідстві з чимсь, межувати з ним.

Іноді ярок підходив близько до тину (Панас Мирний);

Знизу й згори підходив до монастиря .. зелений ліс (П. Загребельний).

6. Бути придатним, прийнятним, відповідаючи яким-небудь вимогам.

Цей нарис цілком буде підходити до другого томика (М. Коцюбинський);

Вона говорила.., що місце не підходить дитині і не такі їй потрібні цяцьки (О. Гончар);

Не знаю, чи вподобається Вам [“День у дорозі”] і чи підійде до Вашого збірника (Панас Мирний);

Приходь [на весілля] не з порожніми руками: неси сороківку, .. часничину чи бублик на закуску. Таранька теж підійшла б (Ю. Смолич);

// Бути відповідним кому-, чому-небудь.

Вона вгадувала своїм жіночим серцем, що Харитін підходить під її завзятущий, дужий темперамент (І. Нечуй-Левицький);

До далеких звуків пісні так підходила ця проста, злита з природою бесіда (Г. Хоткевич);

// Личити кому-небудь.

Туристка .. знала, що ця блузка їй дуже підходить (М. Томчаній);

[Настя:] Ніби риза [халат], золотом вишито. Як би це нашому батюшці підійшло (О. Корнійчук);

// Пристосовуючись до когось, чогось, підроблятися.

Він і сяк і так підходив під кріпаків (Панас Мирний);

Вона вхопила пляшку й бурхнула й собі рому в .. стакан, щоб підійти під смак Гануша (І. Нечуй-Левицький).

7. Переміщатися, підніматися догори.

Дим .. над мундштуком великої цигарки .. курився рухливими кучерями хмар, підходив угору (Г. Епік);

Вже сонце геть-геть підійшло на небі (І. Франко).

8. тільки док. Ідучи, пройти яку-небудь відстань.

– Відпочинь, дитино, а тоді ще трошки підійдемо (А. Головко).

9. розм. Збільшуючись в об'ємі, підійматися (про тісто).

У макітрі підходить опара (Ю. Яновський);

З готового тіста викачують кульки вагою по 25 г, надають їм форми булочок, дають підійти і випікають в духовці (з наук.-попул. літ.).

10. Насичуватися чим-небудь.

Сніг підійшов водою.

(1) Підхо́дити (підла́зити) / підійти́ (підлі́зти) з хи́трощами – те саме, що Удава́тися / уда́тися до хи́трощів (до хитрува́ння) (див. удава́тися).

Він сподівався, що Марися, як жінка, краще за його зуміє підійти з хитрощами та лестощами, підластитись до Тодозі й по-жіноцьки намовити її виїхати до Брагина (І. Нечуй-Левицький);

Уранці писар до голови й підліз з хитрощами, не розказуючи нічого, який йому бешкет Макухівна Ївга зробила (Г. Квітка-Основ'яненко);

Со́нце [було́] у (в, під) сні́дання; Со́нце (со́нечко) підби́лося (підійшло́, підняло́ся і т. ін.) на сні́дання (на сніда́нок) див. со́нце;

Со́нце під обі́д [підійшло́ (підпливло́ і т. ін.)] див. со́нце.

◇ І не приступа́йся (не приступа́й, не підхо́дь і т. ін.) див. приступа́тися;

(2) Не підхо́дити під плече́ – не бути рівнею кому-небудь.

[Козубська:] Ніколи хам панові під плече не підійде! (М. Кропивницький);

(3) Підійти́ під ла́ску – здобути любов, прихильність кого-небудь.

А я тую ряску Та зберу в запаску, Таки ж своєму козакові Підійду під ласку (з народної пісні);

Та було ночі не досипляє, – дума, за що ласки одпала та як знов під ту ласку підійти? (Марко Вовчок);

(4) Підхо́дити до руки́ чиєї – вітатися з ким-небудь або дякувати комусь, цілуючи зап'ясток, пальці чи долоню;

(5) Підхо́дити / підійти́ під плече́ кому – бути рівнею кому-небудь.

[Козубська:] Ніколи хам панові під плече не підійде! (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підходити — підхо́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підходити — Наближатися, надходити; (- поїзд) прибувати; (до чого) ставитися; (до кого) підступати, приступати; (- пору) наставати; (кому) личити, пасувати, відповідати, приставати; (до теми) вписуватися у; (- ключ) приходитися, годитися; (під смак) Р. підроблятися; (- тісто) підійматися. Словник синонімів Караванського
  3. підходити — див. ходити Словник синонімів Вусика
  4. підходити — -джу, -диш, недок., підійти, -дійду, -дійдеш, док. 1》 Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь. || Наближатися, під'їжджаючи, підпливаючи, підлітаючи і т. ін. до кого-, чого-небудь. || Прибувати куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підходити — Надаватися, надатися, відповідати, відповісти, годиться, угодиться, випадати, випасти, подобати, доподобати, приподобати Словник чужослів Павло Штепа
  6. підходити — і не приступа́йся (не приступа́й, не підхо́дь і т. ін.). 1. до кого і без додатка. Дуже гордий, сердитий і т. ін. Мотря думала теж про Галю. “Може, там така, що й не приступайся” (Панас Мирний); Гарна була дівка. А горда та пишна, що й не приступай (М. Фразеологічний словник української мови
  7. підходити — ВІДПОВІДА́ТИ (бути відповідним кому-, чому-небудь, бути у відповідності з кимось, чимось), ПІДХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯ, ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) в що (перев. із запереченням), ПРИСТАВА́ТИ розм. — Док.: підійти́, збі́гтися, приста́ти. Словник синонімів української мови
  8. підходити — Підхо́дити, -хо́джу, -хо́диш; -хо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. підходити — ПІДХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПІДІЙТИ́, дійду́, ді́йдеш, док. 1. Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь. Підходили до мене тутешні знайомі запитувати про святкування (Мирний, V, 1955, 386); Уже зовсім смеркало, як Давид підходив до села (Головко, II... Словник української мови в 11 томах
  10. підходити — Підхо́дити, -джу, -диш сов. в. підійти, -дійду, -деш, гл. 1) Подходить, подойти. Підходять до теї хатки — аж кіт їсть м'ясо. Рудч. Ск. І. 22. 2) Быть похожимъ на кого. Чоловік до чоловіка бува підходе. Волч. у. 3) — під кого. Соблазнять, соблазнить кого. Словник української мови Грінченка