1. Словник української мови у 20 томах

підходяще

ПІДХОДЯ́ЩЕ.

Присл. до підходя́щий.

Ні, підходяще він почав главу свого роману (П. Дорошко);

Впевнившись, що скаженого молока [горілки] лишилося підходяще, можна ще одного чортика втопити, старшина заїкувато оголосив наслідки порятунку (О. Ковінька).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підходяще — Присл. до підходящий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підходяще — ПІДХОДЯ́ЩЕ. Присл. до підходя́щий. Ні, підходяще він почав главу свого роману (Дор., Три богатирі, 1959, 34); Впевнившись, що скаженого молока [горілки] лишилося підходяще, можна ще одного чортика втопити, старшина заїкувато оголосив наслідки порятунку (Ковінька, Кутя.., 1960, 7). Словник української мови в 11 томах