підходяще
ПІДХОДЯ́ЩЕ. Присл. до підходя́щий.
Ні, підходяще він почав главу свого роману (Дор., Три богатирі, 1959, 34);
Впевнившись, що скаженого молока [горілки] лишилося підходяще, можна ще одного чортика втопити, старшина заїкувато оголосив наслідки порятунку (Ковінька, Кутя.., 1960, 7).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підходяще — Присл. до підходящий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підходяще — ПІДХОДЯ́ЩЕ. Присл. до підходя́щий. Ні, підходяще він почав главу свого роману (П. Дорошко); Впевнившись, що скаженого молока [горілки] лишилося підходяще, можна ще одного чортика втопити, старшина заїкувато оголосив наслідки порятунку (О. Ковінька). Словник української мови у 20 томах