підходити
ПІДХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПІДІЙТИ́, дійду́, ді́йдеш, док.
1. Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь.
Підходили до мене тутешні знайомі запитувати про святкування (Мирний, V, 1955, 386);
Уже зовсім смеркало, як Давид підходив до села (Головко, II, 1957, 18);
Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину. То підійде до криниці, То знов одступає (Шевч., II, 1963, 102);
Вдосвіта схопився Захар, підійшов до матері (Ле, Право.., 1957, 17);
// Наближатися, під’їжджаючи, підпливаючи, підлітаючи і т. ін. до кого-, чого-небудь.
Пароплав підходив до Соболівської пристані аж на півгодини раніше строку (Збан., Переджнив’я, 1960, 252);
Після Венери з великих планет Марс найближче може підходити до Землі (Астр., 1956, 82);
Вночі до станції підійшов ешелон новгород-сіверців (Довж., І, 1958, 182);
// Прибувати куди-небудь.
На пероні дзвінок, зараз підходить поїзд (Коцюб., II, 1955, 269);
Підходили нові й нові слухачі, й святому знову доводилось розповідати своє незвичне видіння (Стельмах, II, 1962, 312);
Витримати перший натиск. А там… Підійдуть танки (Коз., Гарячі руки, 1960, 140).
◊ Підійти́ під ла́ску — здобути любов, прихильність кого-небудь.
А я тую ряску Та зберу в запаску, Таки ж своєму козакові Підійду під ласку (Укр.. лір. пісні, 1958, 230);
Та було ночі не досипляє, — дума, за що ласки одпала та як знов під ту ласку підійти? (Вовчок, І, 1955, 238).
2. Приступати до чого-небудь, братися за яку-небудь справу.
До суперечок між течіями треба підходити з одним критерієм (Еллан, II, 1958, 72);
— Порозумнішати, Докіє, на старість хочу. Замолоду не було як до грамоти підійти, а революція навчила (Стельмах, II, 1962, 378);
// Виявляти своє ставлення до чого-небудь, оцінюючи.
Мій батько до оцінки по поведінці підходив адміністративно й об’єктивно (Ковінька, Кутя.., 1960, 135);
Автори розділів, присвячених пісні, частівці і коломийці, більш вимогливо підійшли до питання художньої цінності сучасної народної творчості (Вітч., 5, 1956, 166).
3. тільки док. Уміти привернути, прихилити кого-небудь до себе, завоювати довір’я.
[В і в д я:] От моя Стехванія, та вже буде.. шинкаркою, зна, до кого як підійти (Кроп., II, 1958, 127);
Він був мало не старший за всіх, але очі молоді, рухи юнацькі.. До людей умів підійти (Коп., Вибр., 1953, 214);
// Звернутися до кого-небудь з проханням, пропозицією, вимогою і т. ін.
Панові сказати б, що Василь бунтує людей, та як ти його скажеш, як до його [нього] доступиш, підійдеш (Мирний, IV, 1955, 163).
4. перен. Наближатися, наставати (про час, події, явища і т. ін.).
Підходила зима, треба щось їсти, в чомусь ходити (Тют., Вир, 1964, 374);
Кажуть, поїхав [суддя] на свій хутір, празники підійшли, суда не буде (Кв.-Осн., II, 1956, 279);
Ніч підійшла нечутно, І в темряві нічній На сіні біля батька Лежав тихцем Андрій (Перв., II, 1958, 262).
5. Розміщуватися близько чого-небудь, бути в безпосередньому сусідстві з чимсь, межувати з ним.
Іноді ярок підходив близько до тину (Мирний, І, 1954, 246);
Знизу й згори підходив до монастиря.. зелений ліс (Загреб., Шепіт, 1966, 56).
6. Бути придатним, прийнятним, відповідаючи яким-небудь вимогам.
Цей нарис цілком буде підходити до другого томика (Коцюб., III, 1956, 213);
Вона говорила.., що місце не підходить дитині і не такі їй потрібні цяцьки (Гончар, Тронка, 1963, 308);
Не знаю, чи вподобається Вам [«День у дорозі»] і чи підійде до Вашого збірника (Мирний, V, 1965, 386);
Приходь [на весілля] не з порожніми руками: неси сороківку,.. часничину чи бублик на закуску. Таранька теж підійшла б (Смолич, Мир.., 1958, 39);
// Бути відповідним кому-, чому-небудь.
Вона вгадувала своїм жіночим серцем, що Харитін підходить під її завзятущий, дужий темперамент (Н.-Лев., III, 1956, 37);
До далеких звуків пісні так підходила ця проста, злита з природою бесіда (Хотк., І, 1966, 90);
// Личити кому-небудь.
Туристка.. знала, що ця блузка їй дуже підходить (Томч., Готель.., 1960, 6);
[Настя:] Ніби риза [халат], золотом вишито. Як би це нашому батюшці підійшло (Корн., II, 1956, 114);
// Пристосовуючись до когось, чогось, підроблятися.
Він і сяк і так підходив під кріпаків (Мирний, IV, 1955, 204);
Вона вхопила пляшку й бурхнула й собі рому в .. стакан, щоб підійти під смак Гануша (Н.-Лев., III, 1956, 220).
◊ Не підхо́дити під плече́ — не бути рівнею кому-небудь.
[Козубська:] Ніколи хам панові під плече не підійде! (Кроп., II, 1958, 235).
7. Переміщатися, підніматися догори.
Дим.. над мундштуком великої цигарки.. курився рухливими кучерями хмар, підходив угору (Епік, Тв., 1958, 165);
Вже сонце геть-геть підійшло на небі (Фр., V, 1951, 416).
8. тільки док. Ідучи, пройти яку-небудь відстань.
— Відпочинь, дитино, а тоді ще трошки підійдемо (Головко, І, 1957, 88).
9. розм. Збільшуючись в об’ємі, підійматися (про тісто).
У макітрі підходить опара (Ю. Янов., IV, 1959, 136);
З готового тіста викачують кульки вагою по 25 г, надають їм форми булочок, дають підійти і випікають в духовці (Укр. страви, 1957, 242).
10. Насичуватися чим-небудь.
Сніг підійшов водою.
Значення в інших словниках
- підходити — підхо́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підходити — Наближатися, надходити; (- поїзд) прибувати; (до чого) ставитися; (до кого) підступати, приступати; (- пору) наставати; (кому) личити, пасувати, відповідати, приставати; (до теми) вписуватися у; (- ключ) приходитися, годитися; (під смак) Р. підроблятися; (- тісто) підійматися. Словник синонімів Караванського
- підходити — див. ходити Словник синонімів Вусика
- підходити — -джу, -диш, недок., підійти, -дійду, -дійдеш, док. 1》 Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь. || Наближатися, під'їжджаючи, підпливаючи, підлітаючи і т. ін. до кого-, чого-небудь. || Прибувати куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підходити — Надаватися, надатися, відповідати, відповісти, годиться, угодиться, випадати, випасти, подобати, доподобати, приподобати Словник чужослів Павло Штепа
- підходити — ПІДХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПІДІЙТИ́, дійду́, ді́йдеш, док. 1. Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь. Підходили до мене тутешні знайомі запитувати про святкування (Панас Мирний); Уже зовсім смеркало, як Давид підходив до села (А. Словник української мови у 20 томах
- підходити — і не приступа́йся (не приступа́й, не підхо́дь і т. ін.). 1. до кого і без додатка. Дуже гордий, сердитий і т. ін. Мотря думала теж про Галю. “Може, там така, що й не приступайся” (Панас Мирний); Гарна була дівка. А горда та пишна, що й не приступай (М. Фразеологічний словник української мови
- підходити — ВІДПОВІДА́ТИ (бути відповідним кому-, чому-небудь, бути у відповідності з кимось, чимось), ПІДХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯ, ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) в що (перев. із запереченням), ПРИСТАВА́ТИ розм. — Док.: підійти́, збі́гтися, приста́ти. Словник синонімів української мови
- підходити — Підхо́дити, -хо́джу, -хо́диш; -хо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підходити — Підхо́дити, -джу, -диш сов. в. підійти, -дійду, -деш, гл. 1) Подходить, подойти. Підходять до теї хатки — аж кіт їсть м'ясо. Рудч. Ск. І. 22. 2) Быть похожимъ на кого. Чоловік до чоловіка бува підходе. Волч. у. 3) — під кого. Соблазнять, соблазнить кого. Словник української мови Грінченка