підходити

ПІДХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПІДІЙТИ́, дійду́, ді́йдеш, док.

1. Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь.

Підходили до мене тутешні знайомі запитувати про святкування (Мирний, V, 1955, 386);

Уже зовсім смеркало, як Давид підходив до села (Головко, II, 1957, 18);

Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину. То підійде до криниці, То знов одступає (Шевч., II, 1963, 102);

Вдосвіта схопився Захар, підійшов до матері (Ле, Право.., 1957, 17);

// Наближатися, під’їжджаючи, підпливаючи, підлітаючи і т. ін. до кого-, чого-небудь.

Пароплав підходив до Соболівської пристані аж на півгодини раніше строку (Збан., Переджнив’я, 1960, 252);

Після Венери з великих планет Марс найближче може підходити до Землі (Астр., 1956, 82);

Вночі до станції підійшов ешелон новгород-сіверців (Довж., І, 1958, 182);

// Прибувати куди-небудь.

На пероні дзвінок, зараз підходить поїзд (Коцюб., II, 1955, 269);

Підходили нові й нові слухачі, й святому знову доводилось розповідати своє незвичне видіння (Стельмах, II, 1962, 312);

Витримати перший натиск. А там… Підійдуть танки (Коз., Гарячі руки, 1960, 140).

◊ Підійти́ під ла́ску — здобути любов, прихильність кого-небудь.

А я тую ряску Та зберу в запаску, Таки ж своєму козакові Підійду під ласку (Укр.. лір. пісні, 1958, 230);

Та було ночі не досипляє, — дума, за що ласки одпала та як знов під ту ласку підійти? (Вовчок, І, 1955, 238).

2. Приступати до чого-небудь, братися за яку-небудь справу.

До суперечок між течіями треба підходити з одним критерієм (Еллан, II, 1958, 72);

— Порозумнішати, Докіє, на старість хочу. Замолоду не було як до грамоти підійти, а революція навчила (Стельмах, II, 1962, 378);

// Виявляти своє ставлення до чого-небудь, оцінюючи.

Мій батько до оцінки по поведінці підходив адміністративно й об’єктивно (Ковінька, Кутя.., 1960, 135);

Автори розділів, присвячених пісні, частівці і коломийці, більш вимогливо підійшли до питання художньої цінності сучасної народної творчості (Вітч., 5, 1956, 166).

3. тільки док. Уміти привернути, прихилити кого-небудь до себе, завоювати довір’я.

[В і в д я:] От моя Стехванія, та вже буде.. шинкаркою, зна, до кого як підійти (Кроп., II, 1958, 127);

Він був мало не старший за всіх, але очі молоді, рухи юнацькі.. До людей умів підійти (Коп., Вибр., 1953, 214);

// Звернутися до кого-небудь з проханням, пропозицією, вимогою і т. ін.

Панові сказати б, що Василь бунтує людей, та як ти його скажеш, як до його [нього] доступиш, підійдеш (Мирний, IV, 1955, 163).

4. перен. Наближатися, наставати (про час, події, явища і т. ін.).

Підходила зима, треба щось їсти, в чомусь ходити (Тют., Вир, 1964, 374);

Кажуть, поїхав [суддя] на свій хутір, празники підійшли, суда не буде (Кв.-Осн., II, 1956, 279);

Ніч підійшла нечутно, І в темряві нічній На сіні біля батька Лежав тихцем Андрій (Перв., II, 1958, 262).

5. Розміщуватися близько чого-небудь, бути в безпосередньому сусідстві з чимсь, межувати з ним.

Іноді ярок підходив близько до тину (Мирний, І, 1954, 246);

Знизу й згори підходив до монастиря.. зелений ліс (Загреб., Шепіт, 1966, 56).

6. Бути придатним, прийнятним, відповідаючи яким-небудь вимогам.

Цей нарис цілком буде підходити до другого томика (Коцюб., III, 1956, 213);

Вона говорила.., що місце не підходить дитині і не такі їй потрібні цяцьки (Гончар, Тронка, 1963, 308);

Не знаю, чи вподобається Вам [«День у дорозі»] і чи підійде до Вашого збірника (Мирний, V, 1965, 386);

Приходь [на весілля] не з порожніми руками: неси сороківку,.. часничину чи бублик на закуску. Таранька теж підійшла б (Смолич, Мир.., 1958, 39);

// Бути відповідним кому-, чому-небудь.

Вона вгадувала своїм жіночим серцем, що Харитін підходить під її завзятущий, дужий темперамент (Н.-Лев., III, 1956, 37);

До далеких звуків пісні так підходила ця проста, злита з природою бесіда (Хотк., І, 1966, 90);

// Личити кому-небудь.

Туристка.. знала, що ця блузка їй дуже підходить (Томч., Готель.., 1960, 6);

[Настя:] Ніби риза [халат], золотом вишито. Як би це нашому батюшці підійшло (Корн., II, 1956, 114);

// Пристосовуючись до когось, чогось, підроблятися.

Він і сяк і так підходив під кріпаків (Мирний, IV, 1955, 204);

Вона вхопила пляшку й бурхнула й собі рому в .. стакан, щоб підійти під смак Гануша (Н.-Лев., III, 1956, 220).

◊ Не підхо́дити під плече́ — не бути рівнею кому-небудь.

[Козубська:] Ніколи хам панові під плече не підійде! (Кроп., II, 1958, 235).

7. Переміщатися, підніматися догори.

Дим.. над мундштуком великої цигарки.. курився рухливими кучерями хмар, підходив угору (Епік, Тв., 1958, 165);

Вже сонце геть-геть підійшло на небі (Фр., V, 1951, 416).

8. тільки док. Ідучи, пройти яку-небудь відстань.

— Відпочинь, дитино, а тоді ще трошки підійдемо (Головко, І, 1957, 88).

9. розм. Збільшуючись в об’ємі, підійматися (про тісто).

У макітрі підходить опара (Ю. Янов., IV, 1959, 136);

З готового тіста викачують кульки вагою по 25 г, надають їм форми булочок, дають підійти і випікають в духовці (Укр. страви, 1957, 242).

10. Насичуватися чим-небудь.

Сніг підійшов водою.