підходящий
ПІДХОДЯ́ЩИЙ, а, е.
1. Те саме, що підхо́жий 1.
– Я внесу тобі псалтиря. Для свята більше підходящої книжки й не знайти (С. Васильченко);
Восени старий вирубував у березі підходящу вербину і всю зиму вона сохла на горищі (С. Голованівський).
2. розм. Те саме, що до́брий 4, 5.
– Бачу, що начальника я вам дав підходящого (Ю. Шовкопляс);
[Баклажаненко:] Нічого не скажеш, ситро підходяще (І. Микитенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підходящий — підходя́щий прикметник Орфографічний словник української мови
- підходящий — -а, -е. 1》 Те саме, що підхожий 1). 2》 розм. Те саме, що добрий 4), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- підходящий — Відповідний, здалий, придатний, вигідний, подібний, гожий Словник чужослів Павло Штепа
- підходящий — ВІДПОВІ́ДНИЙ (який підходить для даного випадку), ПОТРІ́БНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПРИНАГІ́ДНИЙ, ПРИГО́ЖИЙ розм. Словник синонімів української мови
- підходящий — ПІДХОДЯ́ЩИЙ, а, е. 1. Те саме, що підхо́жий 1. — Я внесу тобі псалтиря. Для свята більше підходящої книжки й не знайти (Вас., І, 1959, 65); Восени старий вирубував у березі підходящу вербину і всю зиму вона сохла на горищі (Голов., Тополя.., 1965, 52). Словник української мови в 11 томах