Великий тлумачний словник сучасної мови

підцуплювати

підцу́плювати

-юю, -юєш, недок., підцупити, -плю, -пиш; мн. підцуплять; док., перех., розм.

Те саме, що красти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підцуплювати — підцу́плювати дієслово недоконаного виду красти потроху розм.  Орфографічний словник української мови
  2. підцуплювати — див. красти  Словник синонімів Вусика
  3. підцуплювати — ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЦУ́ПИТИ, плю, пиш; мн. підцу́плять; док., що, розм. Те саме, що кра́сти. [Бухветчик:] Із столу аж три срібних ложки украдено; звичайно, що це підцупила ота голота – підпанки (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
  4. підцуплювати — КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА́ТИ розм., КИВА́ТИ діал.; ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись); ЗЛОДІЮВА́ТИ розм., ЗЛОДІЯ́ЧИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. підцуплювати — ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЦУ́ПИТИ, плю, пиш; мн. підцу́плять; док., перех., розм. Те саме, що кра́сти. [Бухветчик:] Із столу аж три срібних ложки украдено; звичайно, що це підцупила ота голота — підпанки (Кроп., III, 1959, 38).  Словник української мови в 11 томах