красти

кра́сти

краду, крадеш, недок.

1》 перех. Нишком привласнювати чуже.

2》 неперех. Чинити злодійство.

Значення в інших словниках

1. красти — (непомітно брати) рож. тягнути, цупити.  Словник синонімів Полюги
2. красти — кра́сти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. красти — ЗЛОДІЯЧИТИ; (чуже) тягти, тягнути, о. довгі руки мати, ф. цупити, підцуплювати, підцапувати, жрґ. жухати; (з чого) запускати лапу у що; (стало) розкрадати; (людей) викрадати, потай полонити; (з кишень) лазити по кишенях; (силоміць) грабувати; док. о. взяти за три огляди.  Словник синонімів Караванського
4. красти — Украсти, викрадати, гарбати, горнути, грабастати, грабувати, загарбувати, загрібати, злодіювати, злодіячити, нагарбати, награбастати, накрасти, нахапати, нацибрити, нацупити, оббирати (напр.  Словник синонімів Вусика
5. красти — [крастие] -аду, -адеиш; нак. кради, крад'іт' і крад', крад'теи  Орфоепічний словник української мови
6. красти — КРА́СТИ, а́ду, а́деш, недок., кого, що і без дод. Привласнювати чуже. * Образно. Крадуть мій час люди, спільні обіди, вечері (М. Коцюбинський); Осавула .. пішов до пана й розказав, що молотники крадуть із панського току жито (І.  Словник української мови у 20 томах
7. красти — ГРАБУВА́ТИ (забирати що-небудь у когось шляхом розбою, грабежу), РОЗГРАБО́ВУВАТИ, ГА́РБАТИ рідше, РАБУВА́ТИ діал., ОБРАБО́ВУВАТИ діал.; РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, ГАЙДАМА́ЧИТИ розм., РОЗБИВА́ТИ розм. (чинити розбій). — Док.  Словник синонімів української мови
8. красти — Кра́сти, кра́ду, кра́деш, кра́дуть; не кради́, -ді́м, -ді́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. красти — КРА́СТИ, краду́, кра́деш, недок. 1. перех. Нишком привласнювати чуже. Осавула .. пішов до пана й розказав, що молотники крадуть із панського току жито (Н.-Лев., II, 1956, 191); Левко потроху краде ці дерева і завозить ..  Словник української мови в 11 томах
10. красти — Красти, краду, -деш гл. Красть, воровать. Телят боїться, а волів краде. Ном. № 3034.  Словник української мови Грінченка