красти — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

красти — (непомітно брати) рож. тягнути, цупити. Словник синонімів Полюги
красти — кра́сти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
красти — ЗЛОДІЯЧИТИ; (чуже) тягти, тягнути, о. довгі руки мати, ф. цупити, підцуплювати, підцапувати, жрґ. жухати; (з чого) запускати лапу у що; (стало) розкрадати; (людей) викрадати, потай полонити; (з кишень) лазити по кишенях; (силоміць) грабувати; док. о. взяти за три огляди. Словник синонімів Караванського
красти — Украсти, викрадати, гарбати, горнути, грабастати, грабувати, загарбувати, загрібати, злодіювати, злодіячити, нагарбати, награбастати, накрасти, нахапати, нацибрити, нацупити, оббирати (напр. Словник синонімів Вусика
красти — [крастие] -аду, -адеиш; нак. кради, крад'іт' і крад', крад'теи Орфоепічний словник української мови
красти — краду, крадеш, недок. 1》 перех. Нишком привласнювати чуже. 2》 неперех. Чинити злодійство. Великий тлумачний словник сучасної мови
красти — КРА́СТИ, а́ду, а́деш, недок., кого, що і без дод. Привласнювати чуже. * Образно. Крадуть мій час люди, спільні обіди, вечері (М. Коцюбинський); Осавула .. пішов до пана й розказав, що молотники крадуть із панського току жито (І. Словник української мови у 20 томах
красти — ГРАБУВА́ТИ (забирати що-небудь у когось шляхом розбою, грабежу), РОЗГРАБО́ВУВАТИ, ГА́РБАТИ рідше, РАБУВА́ТИ діал., ОБРАБО́ВУВАТИ діал.; РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, ГАЙДАМА́ЧИТИ розм., РОЗБИВА́ТИ розм. (чинити розбій). — Док. Словник синонімів української мови
красти — Кра́сти, кра́ду, кра́деш, кра́дуть; не кради́, -ді́м, -ді́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
красти — КРА́СТИ, краду́, кра́деш, недок. 1. перех. Нишком привласнювати чуже. Осавула .. пішов до пана й розказав, що молотники крадуть із панського току жито (Н.-Лев., II, 1956, 191); Левко потроху краде ці дерева і завозить .. Словник української мови в 11 томах