Великий тлумачний словник сучасної мови

пілокарпус

пілока́рпус

-а, ч.

Рід рослин родини рутових.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пілокарпус — пілока́рпус (від грец. πίλος – шапка, шолом і καρπός – плід) рід вічнозелених тропічних рослин родини рутових. З листя деяких видів П. одержують пілокарпін. Культивують.  Словник іншомовних слів Мельничука