пінняк піння́к -а, ч., заст. Пінна (див. пінний). Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках пінняк — Піння́к, -ка м. = пінна. Браги й пінняка не п'єш. Мкр. Г. 15. Словник української мови Грінченка