пінняк

піння́к

-а, ч., заст.

Пінна (див. пінний).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пінняк — Піння́к, -ка м. = пінна. Браги й пінняка не п'єш. Мкр. Г. 15. Словник української мови Грінченка