пінняк
Піння́к, -ка
м. = пінна. Браги й пінняка не п'єш. Мкр. Г. 15.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пінняк — -а, ч., заст. Пінна (див. пінний). Великий тлумачний словник сучасної мови