пінняк

Піння́к, -ка

м. = пінна. Браги й пінняка не п'єш. Мкр. Г. 15.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пінняк — -а, ч., заст. Пінна (див. пінний). Великий тлумачний словник сучасної мови