Великий тлумачний словник сучасної мови

пірник

I п`ірник-а, ч., діал.

Пряник.

II пірн`ик-а, ч., заст.

Те саме, що пенал 1).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пірник — пі́рник іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
  2. пірник — ПІ́РНИК, а, ч., діал. Пряник. Дітворі малій .. пірники й мандрики (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. пірник — ПРЯ́НИК (вид солодкого печива), МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К, ПІ́РНИК діал. Обтрусила (мати), обігріла, Теплим чаєм напоїла, З медом пряників дала (П. Воронько); На маленькому столику парував самовар, у полумиску жовтіли медяники (Ю.  Словник синонімів української мови
  4. пірник — Пі́рник, -ка = пря́ник, -ка пірни́к, -ка = пена́л, -ла  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пірник — ПІ́РНИК, а, ч., діал. Пряник. Дітворі малій.. пірники й мандрики (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  6. пірник — Пірник, -ка м. Пряникъ. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики. Мкр. Н. 24.  Словник української мови Грінченка