пірнаючий пірна́ючий -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до пірнати. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках пірнаючий — пірна́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови пірнаючий — ПІРНА́ЮЧИЙ, а, е. Який пірнає. Словник української мови у 20 томах пірнаючий — ПІРНА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до пірна́ти. Словник української мови в 11 томах