пірнаючий

ПІРНА́ЮЧИЙ, а, е.

Який пірнає.

Значення в інших словниках

1. пірнаючий — пірна́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пірнаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до пірнати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пірнаючий — ПІРНА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до пірна́ти.  Словник української мови в 11 томах