Великий тлумачний словник сучасної мови

пірон

піро́н

-а, ч.

Короткий стрижень, що скріплює по вертикалі блоки кам'яної кладки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пірон — (грец.) Металевий, кам'яний або дерев'яний елемент для скріплення по вертикалі кам'яних блоків. Звичайно П. поміщалися в пази, після чого заливалися свинцем.  Архітектура і монументальне мистецтво