Великий тлумачний словник сучасної мови

піропатрон

піропатро́н

-а, ч.

Трубка, яка наповнена порохом і служить для приведення в дію деяких пристроїв.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. піропатрон — піропатро́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. піропатрон — ПІРОПАТРО́Н, а, ч. Трубка, що наповнена порохом і служить для приведення в дію деяких пристроїв.  Словник української мови у 20 томах
  3. піропатрон — піропатро́н [від піро... і патрон (2)] трубка з порохом, підриванням якої приводять у дію деякі пристрої (напр., катапульти) на літальних або інших апаратах.  Словник іншомовних слів Мельничука