піропатрон

ПІРОПАТРО́Н, а, ч.

Трубка, що наповнена порохом і служить для приведення в дію деяких пристроїв.

Значення в інших словниках

1. піропатрон — піропатро́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. піропатрон — -а, ч. Трубка, яка наповнена порохом і служить для приведення в дію деяких пристроїв.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піропатрон — піропатро́н [від піро... і патрон (2)] трубка з порохом, підриванням якої приводять у дію деякі пристрої (напр., катапульти) на літальних або інших апаратах.  Словник іншомовних слів Мельничука