пірофорний

пірофо́рний

-а, -е.

Здатний запалюватися, спалахувати.

Пірофорні метали — метали, які здатні у тонкоподрібненому вигляді запалюватися у повітрі.

Значення в інших словниках

1. пірофорний — Самозапальний  Словник чужослів Павло Штепа
2. пірофорний — (< грец. pyr — вогонь і phoros — той, що несе), -а, -е. Той, що сам займається. Стигми тіл — це стигми душ. Це — з віку од олігоценових епох, пірофорний, ти, як квітка, виткався, ставши боржником — уже за двох. (П-2:219).  Словник поетичної мови Василя Стуса
3. пірофорний — ПІРОФО́РНИЙ.  Словник української мови у 20 томах
4. пірофорний — пірофо́рний (від піро... і грец. φορός – той, що несе) той, що сам займається; ¤ п-і метали – метали (напр., залізо), здатні в подрібненому стані самозайматися на повітрі (іноді при підігріванні, терті або ударі).  Словник іншомовних слів Мельничука