пірофорний
пірофо́рний
(< грец. pyr — вогонь і phoros — той, що несе), -а, -е. Той, що сам займається.
Стигми тіл — це стигми душ. Це — з віку
од олігоценових епох,
пірофорний, ти, як квітка, виткався,
ставши боржником — уже за двох. (П-2:219).
Словник поетичної мови Василя Стуса