Значення в інших словниках
-
пір'їна —
пір'ї́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
пір'їна —
[п'ірйіна] -ние, д. і м. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
пір'їна —
ПІР'Ї́НА, и, ж. Те саме, що перо́ 1. Дичину поранено. Це підтвердили кілька скривавлених пір'їн, які загубив птах (О. Донченко); В кімнаті полковник сказав мені сісти біля столу, поклав передо мною папір, дав пір'їну в руки і почав диктувать (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
пір'їна —
ПЕРО́ (птаха), ПІР'Ї́НА, ПЕРИ́НА рідше; КУ́ЧЕР (на хвості в качура). Крила (чайки) зісподу сніжно-білі, зверху ясно-сірі, облямовані білим і тільки одне крайнє махове перо зовсім чорне (З.
Словник синонімів української мови