післямова

післямо́ва

-и, ж.

Роз'яснення, повідомлення автора, видавця і т. ін., вміщене наприкінці твору, книги.

Значення в інших словниках

1. післямова — післямо́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. післямова — Післяслово; п! ЕПІЛОГ.  Словник синонімів Караванського
3. післямова — ПІСЛЯМО́ВА, и, ж. Заключне роз'яснення, повідомлення автора, видавця і т. ін., що стоїть у кінці твору, книги. В першій книзі “Украинского сборника” .. була опублікована лише “Наталка Полтавка” з невеликою передмовою та післямовою .. І.  Словник української мови у 20 томах
4. післямова — ПІСЛЯМО́ВА (заключне роз'яснення автора, видавця тощо наприкінці твору, книги), ПІСЛЯСЛО́ВО, УВА́ГИ. Післямова — це була звичайна річ у перших книжках. В ній розповідалося, де, коли та як виготовлена книга (О.  Словник синонімів української мови
5. післямова — ПІСЛЯМО́ВА, и, ж. Заключне роз’яснення, повідомлення автора, видавця і т. ін., що стоїть у кінці твору, книги. В першій книзі «Украинского сборника» .. була опублікована лише «Наталка Полтавка» з невеликою передмовою та післямовою.. І.  Словник української мови в 11 томах