піфагорів

піфаго́рів

I -ова, -ове.

Заснований у 6 ст. до н. е. філософом і математиком Піфагором (570-480 до н. е.). Піфагорова теорема.

Піфагорів лад муз. — сформульований за методом піфагорейців вираз частотних (висотних) відношень між ступенями звукоряду.

II -рова, -рове, мат.

Належний Піфагору, пов'язаний з його іменем. Піфагорова теорема.

Значення в інших словниках

1. піфагорів — ПІФАГО́РІВ, а, е: △ Піфаго́рова теоре́ма див. теоре́ма.  Словник української мови у 20 томах