рабинин

раби́нин

-а, -е.

Прикм. до рабиня; належний рабині.

Значення в інших словниках

1. рабинин — ра́бинин прикметник раби́нин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рабинин — РАБИ́НИН, а, е. Прикм. до раби́ня; належний рабині. [Ярослав:] Ні, не варяг! Є в мене кров іная. [Інгігерда:] Рабинина... [Ярослав:] З усіх небесних благ Найвищим благом кров я цю вважаю, Що є з народом вірний мій зв'язок (І. Кочерга).  Словник української мови у 20 томах
3. рабинин — РАБИ́НИН, а, е. Прикм. до раби́ня; належний рабині.  Словник української мови в 11 томах
4. рабинин — Раби́нин, -на, -не Рабынѣ принадлежащій. І рабининого сина заступи од нечестивих. К. Псал. 200.  Словник української мови Грінченка