рабинин

раби́нин

-а, -е.

Прикм. до рабиня; належний рабині.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рабинин — ра́бинин прикметник раби́нин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рабинин — РАБИ́НИН, а, е. Прикм. до раби́ня; належний рабині. [Ярослав:] Ні, не варяг! Є в мене кров іная. [Інгігерда:] Рабинина... [Ярослав:] З усіх небесних благ Найвищим благом кров я цю вважаю, Що є з народом вірний мій зв'язок (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
  3. рабинин — РАБИ́НИН, а, е. Прикм. до раби́ня; належний рабині. Словник української мови в 11 томах
  4. рабинин — Раби́нин, -на, -не Рабынѣ принадлежащій. І рабининого сина заступи од нечестивих. К. Псал. 200. Словник української мови Грінченка