рабинин
РАБИ́НИН, а, е.
Прикм. до раби́ня; належний рабині.
[Ярослав:] Ні, не варяг! Є в мене кров іная. [Інгігерда:] Рабинина... [Ярослав:] З усіх небесних благ Найвищим благом кров я цю вважаю, Що є з народом вірний мій зв'язок (І. Кочерга).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рабинин — ра́бинин прикметник раби́нин прикметник Орфографічний словник української мови
- рабинин — -а, -е. Прикм. до рабиня; належний рабині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рабинин — РАБИ́НИН, а, е. Прикм. до раби́ня; належний рабині. Словник української мови в 11 томах
- рабинин — Раби́нин, -на, -не Рабынѣ принадлежащій. І рабининого сина заступи од нечестивих. К. Псал. 200. Словник української мови Грінченка